Офіційний портал
Запорізької міської влади

69105, м. Запорiжжя, пр. Соборний 206


Нормативно - правові акти, методичні рекомендації

Від 10.04.2014
№3302-05/16629-03

 

Органи державної влади, органи
місцевого самоврядування, підприємства,
установи, організації та інші суб’єкти
сфери державних закупівель

РОЗ’ЯСНЕННЯ


У зв’язку із набранням чинності 20.04.2014 Закону України “Про здійснення державних закупівель” від 10.04.2014 № 1197-VII (далі - Закон) Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономрозвитку), як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних закупівель, повідомляє.
Закон встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Законом запроваджується новий функціональний підхід до визначення кола суб’єктів державних закупівель, придбання товарів, робіт і послуг якими здійснюється  у порядку, установленому цим Законом.
Водночас звертаємо увагу, що Закон не містить поняття “державні кошти”.
Визначення поняття “замовники” наведено в пункті 9 частини першої статті 1 Закону, згідно з яким замовниками є, зокрема, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є одержувачем бюджетних коштів та уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, в межах такого фінансування; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
Для однозначного правозастосування поняття “замовники” необхідно розглянути елементи, з яких складається це поняття, та ознаки, за якими суб’єкти належать до замовників у розумінні Закону.
Щодо забезпечення потреб держави або територіальної громади
Потреби держави та територіальної громади в розумінні Закону потрібно розглядати в широкому значенні, оскільки такі потреби є поняттям динамічним та не охоплені нормативно-правовим визначенням.
Проте потреби держави та територіальної громади характеризуються тим, що для їх забезпечення держава або органи місцевого самоврядування приймають нормативно-правові акти, розпорядчі рішення, у яких фактично констатується обов’язок або функція державної інституції/місцевого самоврядування забезпечити певну функцію держави чи загальні потреби територіальної громади, серед яких є  організація освіти, охорони здоров’я громадян, охорони громадського правопорядку тощо.
При цьому юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування (частина друга статті 81 Цивільного кодексу України).
Тому, оскільки безпосередню участь держава бере у створенні юридичних осіб публічного права, які створюються з метою ефективного та раціонального використання державного і громадського майна, так як держава чи територіальні громади не можуть управляти належними їм цінностями, закріплюючи майно за окремими підприємствами, установами та організаціями, держава, територіальні громади, як власники, дозволяють їм управляти цим майном, розпоряджатися грошовими коштами, вступати від свого імені в різні правовідносини для реалізації певних інтересів та потреб держави чи територіальної громади.
  Щодо діяльності юридичних осіб (підприємств, установ, організацій) та їх об’єднань
Важливим елементом для розуміння поняття “замовник” у контексті Закону є спосіб, у який держава або органи місцевого самоврядування забезпечують свої потреби: 1) на комерційній чи промисловій основі; 2) на умовах, установлених рішеннями державних органів, які зобов’язують юридичних осіб забезпечувати державні чи громадські потреби в певний спосіб та на певних умовах.
З огляду на вищезазначене, потрібно розмежовувати способи, якими забезпечуються потреби держави та територіальної громади.
Діяльність не є комерційною чи промисловою у разі якщо держава, підконтрольні їй організації при забезпеченні певної державної потреби керуються іншими мотивами ніж прибутковість, водночас така діяльність не залежить від економічних ризиків і витрат на неї (оскільки держава визначила мету організації саме для здійснення такої діяльності та нормативно встановила спосіб, умови, ціни, тарифи тощо).
Натомість, діяльність здійснюється на комерційній основі у випадках, коли потреби держави та територіальної громади забезпечуються на конкурентному ринку.
Різниця в забезпеченні потреб у вищеперелічених випадках полягає в тому, що в першому випадку контрольовані державою інституції (організації) виконують публічні функції та зобов’язання перед державою чи громадою, установлені нормативно-правовими актами, розпорядчими рішеннями, статутами юридичних осіб, а не здійснюють таку діяльність на комерційній основі, де прибутковість є основною мотивацією.
Таким чином, у разі якщо потреби держави або територіальної громади забезпечуються не на комерційній чи промисловій основі, необхідно визначитись щодо наявності ознак, встановлених Законом.
Щодо наявності ознак
Ознаку, передбачену абзацом другим пункту 9 частини першої статті 1 Закону, згідно з яким юридична особа є одержувачем бюджетних коштів та уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, у межах такого фінансування, необхідно розглядати в контексті бюджетного законодавства, оскільки відповідно до пункту 38 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України одержувач бюджетних коштів – це суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.
Тобто, у разі якщо юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, є одержувачами бюджетних коштів, такі юридичні особи є замовниками в розумінні Закону незалежно від розміру такого фінансування і повинні дотримуватися вимог Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, керуючись вартісними межами, визначеними Законом, протягом бюджетного періоду, що становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, з дня отримання бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою.
Ознаку, передбачену абзацом третім пункту 9 частини першої Закону, згідно з яким органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи, можна розглядати ґрунтуючись на положеннях Цивільного кодексу України, статтею 92 якого визначено цивільну дієздатність юридичної особи, відповідно до якої юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Так, органи або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону володіють більшістю голосів у вищому органі управління, виступають від її імені, при прийнятті рішень щодо всієї діяльності юридичної особи, голос яких є визначальним, діють в інтересах такої юридичної особи.
Тобто, у разі якщо юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі та органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління такої юридичної особи на підставі установчих документів та/або закону, зазначені суб’єкти вважаються замовниками в розумінні Закону та повинні дотримуватися вимог Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Ознаку, передбачену абзацом четвертим пункту 9 частини першої Закону, згідно з яким у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, потрібно розглядати в контексті положень Господарського кодексу України, оскільки відповідно до статті 55 цього Кодексу  суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством, до яких належать, зокрема господарські організації - державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу.
Тобто, у разі якщо господарські організації (державні, комунальні та інші підприємства) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, такі юридичні особи є замовниками у розумінні Закону і мають здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Отже, замовниками, разом з органами державної влади та органами місцевого самоврядування є також юридичні особи та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави та територіальної громади, у спосіб, що не є комерційною або промисловою діяльністю в умовах конкуренції та одночасно відповідають хоча б одній із передбачених Законом ознак.
Тому, з метою правової визначеності приналежності юридичних осіб (підприємств, установ, організацій) та їх об’єднань до замовників у розумінні цього Закону, наводимо декілька прикладів кваліфікації таких суб’єктів замовниками залежно від способу забезпечення потреб держави або територіальної громади  та за наявності ознак, передбачених Законом, що додаються.
При цьому згідно з пунктом 10 частини першої статті 8 Закону однією із основних функцій Уповноваженого органу є надання безоплатної методологічної допомоги замовникам.
Водночас пропонуємо тестові питання, які допоможуть юридичним особам визначитися щодо приналежності до замовників у розумінні Закону, що додаються.

 

Заступник директора департаменту
державних закупівель та державного замовлення                              Лілія ДУДНИК


Додаток
Приклади:


1) Підприємство є державним комерційним, заснованим на державній власності, належить до сфери управління Міністерства та утворене з метою, зокрема:
- випуску необхідного інформаційного бюлетеня для реалізації певної функції держави;
-задоволення суспільних потреб у видавничо-поліграфічній продукції, товарах і послугах та отримання в результаті цієї діяльності прибутку.
Державне підприємство згідно з наказом Міністерства здійснює видання офіційного необхідного інформаційного бюлетеня.
Отже, оскільки зазначену юридичну особу створено державою для забезпечення її потреби у випуску вищевказаного видання та зобов’язано здійснювати такі видання розпорядчим документом, при цьому така діяльність здійснюється не на комерційній основі та ураховуючи, що у статутному капіталі цієї юридичної особи державна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, така юридична особа є замовником у розумінні Закону, тобто здійснює закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до вимог цього Закону.
2) Громадська організація, визначена одержувачем бюджетних коштів виділених міською радою на сесії,  для проведення заходів, передбачених бюджетною програмою.
Отже, оскільки Громадська організація є юридичною особою, яка у такому випадку забезпечуватиме потреби територіальної громади, та ураховуючи, що така діяльність не здійснюється на комерційній основі, при цьому юридична особа є одержувачем бюджетних коштів та уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, в межах такого фінансування, зазначена організація незалежно від розміру такого фінансування має дотримуватись вимог Закону при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, керуючись вартісними межами, визначеними Законом, з дня отримання бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою до закінчення відповідного бюджетного періоду.
3) Комунальне підприємство створене органом місцевого самоврядування для надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, утилізації відходів, при цьому тарифи на надання таких послуг встановлюються державою.
Оскільки Комунальне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління, та створене для забезпечення потреб громади на визначеній території з утримання будинків та прибудинкових територій, утилізації відходів не на комерційній основі, а саме за встановленими тарифами та ураховуючи, що у статутному капіталі цієї юридичної особи комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, така юридична особа є замовником у розумінні Закону.
Тест
1) Чи забезпечує юридична особа потреби держави або територіальної громади не на комерційній або промисловій основі, а на підставі того, що держава (органи місцевого самоврядування) зобов’язала (створила, уповноважила, визначила) саме цю юридичну особу забезпечувати таку потребу?
(Наприклад, своїм рішенням створила (про що зазначено у засновницьких документах) та уповноважила юридичну особу на видачу обов’язкових документів встановленого державою зразка; ведення реєстрів правовстановлюючих рішень (майнових прав, юридичних осіб визнаних в установленому законом порядку банкрутом та відносно якого відкрита ліквідаційна процедура  тощо). Для відповіді на питання вивчаємо законодавчі, розпорядчі, нормативно-правові акти, статут, тощо, тобто документи, які містять інформацію про мету створення та діяльність юридичної особи).

ТАК – дивись питання 2
НІ – юридична особа не є замовником у розумінні Закону
2) Чи юридична особа, яка забезпечує потреби держави або територіальної громади та така її діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, відповідає таким ознакам:
- є одержувачем бюджетних коштів та уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, в межах такого фінансування
ТАК-юридична особа є  замовником у розумінні Закону
НІ – дивись наступну ознаку
- органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи
ТАК-юридична особа є  замовником у розумінні Закону
НІ – дивись наступну ознаку
- у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків
ТАК-юридична особа є замовником у розумінні Закону
НІ – юридична особа не є замовником, у разі якщо не підпадає під жодну з ознак.

 

Від 10.04.2014
№3302-05/16628-03

 

Органи державної влади, органи
місцевого самоврядування, підприємства,
установи, організації та інші суб’єкти
сфери державних закупівель

РОЗ’ЯСНЕННЯ

У зв’язку із набранням чинності 20.04.2014 Закону України “Про здійснення державних закупівель” від 10.04.2014 № 1197-VІІ (далі - Закон), яким внесено зміни до Закону України “Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності” (далі – Закон про особливості), Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономрозвитку), як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних закупівель, повідомляє.
Визначення поняття “замовники” наведене у пункті 9 частини першої статті 1 Закону. Так, до замовників також належать замовники, визначені в пункті 1 частини першої статті 1 Закону про особливості.
Закон про особливості встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності, визначених цим Законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону про особливості замовники:
юридичні особи, які провадять діяльність у будь-якій із сфер, визначених статтею 2 цього Закону;
суб’єкти господарювання, які провадять діяльність у будь-якій із сфер, визначених статтею 2 цього Закону, та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб'єкта господарювання у розмірі більш ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб'єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу чи наглядової ради суб'єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав.
Визначення поняття “спеціальні або ексклюзивні права” наведене у пункті 2 частини першої статті 1 Закону про особливості.
Так, спеціальні або ексклюзивні права - права, надані в межах повноважень органом державної влади або органом місцевого самоврядування на підставі будь-якого нормативно-правового акта та/або акта індивідуальної дії, які обмежують провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах. Особливості віднесення зазначених актів до таких, що передбачають наявність спеціальних або ексклюзивних прав, установлюються Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим слід зазначити, що змінами, внесеними до Закону про особливості, знижені вартісні межі для закупівель товарів, робіт і послуг, які здійснюються за рахунок власних коштів замовниками у розумінні цього Закону. Згідно з частиною третьою статті 2 Закону про особливості його дія поширюється на закупівлі замовниками товарів, робіт і послуг для здійснення ними діяльності у сферах, визначених статтею 2 цього Закону, які:
повністю або частково здійснюються за рахунок бюджетних коштів за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень, а робіт - дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень;
здійснюються за рахунок власних коштів за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
При цьому відповідно до пункту 11 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетні кошти (кошти бюджету) - належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.
Замовники здійснюють закупівлі відповідно до Закону України “Про здійснення державних закупівель” з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина друга статті 2 Закону про особливості).
Частиною першою статті 4 Закону про особливості встановлено перелік випадків, у яких замовник здійснює закупівлі без застосування процедур закупівель, передбачених Законом та Законом про особливості.
Крім того, згідно з частиною другою статті 3 Закону про особливості замовник зобов’язаний за результатами здійснення закупівель, передбачених частиною першою статті 4 цього Закону, оприлюднити на веб-порталі Уповноваженого органу (безоплатно) звіт про результати здійснення закупівель протягом трьох робочих днів з дня його затвердження.
Звіт за результатами здійснення закупівель, передбачених частиною першою статті 4, затверджується замовником раз на квартал не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним періодом.
Форма річного плану закупівель та форма звіту про результати здійснення закупівель, передбачених частиною першою статті 4 цього Закону, затверджуються Уповноваженим органом з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Таким чином, суб’єкти, які є замовниками у розумінні Закону про особливості, здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних та власних коштів відповідно до Закону про особливості, керуючись вартісними межами, визначеними цим Законом.
Водночас звертаємо увагу замовників у розумінні Закону про особливості, що на відміну від Закону, який встановлює вартісні межі предмета закупівель без урахування податку на додану вартість, Закон про особливості встановлює вартість закупівлі товарів, робіт і послуг в цілому. Тобто, вартістю закупівлі є сума з урахуванням податків та обов’язкових платежів, яку фактично планує витратити замовник у розумінні Закону про особливості.

Заступник директора департаменту
державних закупівель та державного замовлення                              Лілія ДУДНИК

Від 25.04.2014
№3302-05/3083-06

 

Органи державної влади, органи
місцевого самоврядування, підприємства,
установи, організації та інші суб’єкти сфери
державних закупівель

РОЗ’ЯСНЕННЯ

У зв’язку із набранням чинності Закону України “Про здійснення державних закупівель” від 10.04.2014 № 1197-VІІ (далі - Закон) Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних закупівель, повідомляє.
Відповідно до пункту 1 розділу ХІ “Прикінцеві положення” Закону цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Таким чином, здійснення державних закупівель у порядку, встановленому цим Законом, розпочинається з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 20.04.2014.
Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Разом з цим відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.
Ураховуючи, що така вказівка у вказаному Законі відсутня, його дія не поширюється на правовідносини суб’єктів сфери державних закупівель, які виникли до 20.04.2014.
Згідно з пунктом 3 розділу ХІ “Прикінцеві положення” Закону процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до набрання чинності цим Законом, завершуються відповідно до порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, але не пізніше ніж у тримісячний термін. Тому, замовникам необхідно завершити процедури закупівель, розпочаті до набрання чинності цим Законом в порядку, що діяв до набрання ним чинності, до 21.07.2014 включно.
Крім того, звертаємо увагу суб’єктів сфери державних закупівель, що відповідно до пункту 2 розділу ХІ “Прикінцеві положення” Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Заступник директора департаменту
  державних закупівель та державного замовлення                                                                                     Лілія ДУДНИК

Лист-роз'яснення Мінекономрозвитку від 16.04.2014 №3302-05/11961-07

 

Суб’єкти сфери
державних закупівель


РОЗ’ЯСНЕННЯ


Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб’єктів сфери державних закупівель щодо застосування законодавства про державні закупівлі повідомляє.
Закон України “Про здійснення державних закупівель” (далі - Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.
Відповідно до пункту 2 частини п’ятої статті 40 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більш як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
Замовник може застосувати зазначену норму протягом дії договору. У разі, якщо предмет договору включає в себе декілька позицій товару, ця норма може застосовуватись щодо окремої позиції товару.
Відповідно до зазначеної норми сторони можуть внести такі зміни декілька разів до договору про закупівлю в залежності від коливання ціни такого товару на ринку.
При цьому у разі коливання ціни товару на ринку кожна зміна ціни за одиницю такого товару не може перевищувати 10 відсотків визначеної в договорі про закупівлю ціни за одиницю товару з урахуванням змін, внесених до нього (за наявності) та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в такому договорі.
Разом з тим внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

 

Директор департаменту державних
закупівель та державного замовлення                                         Андрій РУБАН

Закон України від 25.03.2014 № 1156-VII «Про внесення змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель» щодо підсилення прозорості закупівель підприємств»

Верховна Рада України постановляє:

 I. Внести до Закону України "Про здійснення державних закупівель" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 33, ст. 471 із наступними змінами) такі зміни:
1. Абзац другий частини першої статті 2 після слів і цифр "визначених у пункті 4 частини першої статті 1 цього Закону" доповнити словами і цифрами "із урахуванням вимог щодо оприлюднення інформації про закупівлі, які здійснюються за рахунок власних коштів, відповідно до абзацу сімнадцятого частини першої статті 10 цього Закону".
2. Пункт 19 частини першої статті 8 після абзацу сімнадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:
"звіту про результати проведення закупівлі, яка здійснюється за рахунок власних коштів підприємств".
3. Частину першу статті 10 після абзацу шістнадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:
"Підприємства, визначені у пункті 21 частини першої статті 1 цього Закону, зобов’язані розміщувати звіти про результати проведення закупівель, які здійснюються за рахунок власних коштів, вартість предмета яких відповідає вимогам абзацу першого частини першої статті 2 цього Закону, на веб-порталі Уповноваженого органу протягом трьох робочих днів після укладення договору. У звіті обов’язково зазначаються: найменування, кількість товару і місце його поставки, вид робіт та місце їх виконання або вид послуг та місце їх надання; інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт і послуг; найменування і місцезнаходження постачальника, виконавця робіт і надавача послуг, з якими укладено договір; ціна одиниці товару, робіт та/або послуг та сума, визначена у договорі; дата укладення договору; строк поставки товарів, виконання робіт і надання послуг та інше".
У зв’язку з цим абзац сімнадцятий вважати абзацом вісімнадцятим.
II. Цей Закон набирає чинності через місяць з дня його опублікування.

 

Виконуючий обов'язки
Президента України,
Голова Верховної Ради
України                                                                                                                                                О.ТУРЧИНОВ

 

м. Київ
25 березня 2014 року
№ 1156-VII

Лист-роз'яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель № 3302-05/46114-06 від 27.12.2013

08.01.2014 | 12:05 | Департамент державних закупівель та державного замовлення    

 

Органи державної влади, органи влади
АР Крим, органи місцевого самоврядування,
інші органи, установи, організації, підприємства

РОЗ’ЯСНЕННЯ

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб’єктів сфери державних закупівель щодо застосування законодавства про державні закупівлі повідомляє.
Закон України “Про здійснення державних закупівель” (зі змінами) (далі - Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів
Згідно з частиною першою статті 2 Закону, зокрема цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень (у будівництві - 300 тисяч гривень), а робіт - 1 мільйон гривень.
Визначення поняття “державні кошти” наведено у пункті 4 частини першої статті 1 Закону.
Відповідно до частини п’ятої статті 2 Закону забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів, та/або оплата замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.
Таким чином, закупівля товарів, робіт і послуг повністю або частково за рахунок державних коштів здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону.
При цьому замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування вимог цього Закону відповідно до частини другої статті 4 Закону.
Виходячи зі змісту частин першої і четвертої статті 11 Закону, для організації та проведення процедур закупівель замовником (генеральним замовником) утворюється комітет з конкурсних торгів, який, зокрема планує проведення процедур закупівель і складає та затверджує річний план державних закупівель.
Разом з тим частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану державних закупівель, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, терміну початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, але у будь-якому випадку до здійснення відповідної закупівлі.
До того ж, слід зауважити, що виділення, розподіл та перерозподіл коштів не є предметом регулювання цього Закону.
З огляду на викладене та ураховуючи, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг повністю або частково за рахунок державних коштів, здійснення закупівель замовником у разі виділення додаткових коштів, перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель коштів, зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині п’ятій статті 40 Закону, розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі, інших випадках, що передбачають витрачання державних коштів, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, зокрема внесення змін до річного плану закупівель, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 24 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору.
При цьому здійснення таких закупівель, у разі якщо вартість предмета закупівлі не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Щодо документального підтвердження відповідності учасників установленим вимогам відповідно до частини першої статті 17 Закону
Пунктом 2 частини другої статті 22 Закону встановлено, що документація конкурсних торгів повинна містити, зокрема, кваліфікаційні критерії до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб документального підтвердження відповідності учасників встановленим критеріям та вимогам згідно із законодавством.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику, учаснику попередньої кваліфікації в участі у процедурі закупівлі, попередній кваліфікації учасників та зобов’язаний відхилити пропозицію конкурсних торгів (кваліфікаційну, цінову пропозицію) учасника (учасника попередньої кваліфікації), у разі якщо наявні підстави, передбачені у цій частині цієї статті Закону.
Разом з тим форма документального підтвердження відповідності учасників вимогам, встановленим частиною першою статтею 17 Закону, не визначена Законом.
Таким чином, перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх встановленим вимогам, замовник визначає самостійно з дотриманням законодавства.
Водночас рекомендуємо замовникам у документації конкурсних торгів зазначати інформацію про спосіб документального підтвердження відповідності учасників згідно з законодавством, зокрема вимогам встановленим частиною першою статтею 17 Закону. Тобто, у разі якщо законодавством визначено конкретну форму документів, які можуть містити відповідну інформацію, передбачену статтею 17 Закону, та встановлено уповноважений орган на їх видачу, пропонуємо замовнику при підготовці документації конкурсних торгів встановлювати вимогу щодо надання учасниками саме таких документів.
Додатково інформуємо, що наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2012 № 39/5 затверджено Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення (далі – Реєстр).
Реєстр - це електронна база даних, яка містить відомості про осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Відомості з Реєстру безоплатно надаються Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головним управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі у вигляді витягу з Реєстру та інформаційної довідки.
У свою чергу, Департаментом інформаційно-аналітичного забезпечення МВС та управліннями (відділами) інформаційно-аналітичного забезпечення головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі безоплатно надаються відомості про відсутність або наявність судимості громадянам на їх запит відповідно до статті 19 Закону України “Про захист персональних даних”. При цьому, виходячи зі змісту статті 16 зазначеного Закону запит задовольняється протягом тридцяти календарних днів з дня його надходження, якщо інше не передбачено законом.
Разом з тим відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 395/2011 зі змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 15.04.2013 № 211/2013, Мін’юст є державним органом з питань банкрутства. Згідно з підпунктом 35 пункту 4 зазначеного Положення Міністерство формує і веде єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

Наказом Мін’юсту “Про затвердження Положення про Єдину базу даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство” від 15.09.2011 № 3018/5, зареєстрованим 19.09.2011 за № 1106/19844 (в редакції наказу Міністерства юстиції України від 18.01.2013 № 131/5), встановлено, що держатель Єдиного реєстру підприємств – Мін’юст, Адміністратор Єдиного реєстру підприємств – державне підприємство “Інформаційний центр” Мін’юсту. Адміністратор надає витяги з Єдиного реєстру підприємств.
Згідно з пунктом 1.8. розділу І “Загальні положення” Положення про Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, затвердженого наказом Мін’юсту від 15.09.2011 № 3018/5 (зі змінами) визначено, що реєстраторами Єдиного реєстру підприємств є Держатель через Департамент нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу та структурні підрозділи Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, що забезпечують реалізацію повноважень у сфері банкрутства, які надають інформаційні довідки з Єдиного реєстру підприємств у порядку, встановленому цим Положенням.
Ураховуючи викладене, якщо замовником у документації конкурсних торгів визначено спосіб документального підтвердження відповідності учасника вимогам, передбаченим частиною першою статті 17 Закону, та визначено уповноважений орган на видачу відповідного документа, учасник при підготовці пропозиції конкурсних торгів керується вимогами, встановленими у документації конкурсних торгів, так як пропозиція конкурсних торгів подається замовнику відповідно до вимог документації конкурсних торгів згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону.

Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю

Відповідно до частини п’ятої статті 40 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, визначених цією частиною статті 40 Закону.
Згідно з пунктом 1 частини п’ятої статті 40 Закону істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися після його підписання у випадку зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника. При цьому підстава для зменшення обсягів закупівлі не є вичерпною. Разом з тим у разі зменшення обсягів закупівлі ціна договору про закупівлю зменшується в залежності від зміни таких обсягів.
У свою чергу, згідно з пунктами 7 та 8 частини п’ятої статті 40 Закону істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися після його підписання у разі, зокрема зміни ціни у зв’язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу інфляції, зміни курсу іноземної валюти у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни залежно від зміни такого курсу, зміни біржових котирувань, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю.
У зв’язку з тим, що зміни у вищезазначених випадках можуть відбуватися як в бік збільшення, так і в бік зменшення, ціна договору про закупівлю може змінюватися в залежності від таких змін.
При цьому частина п’ята статті 40 Закону не передбачає випадків щодо збільшення обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі.
Відповідно до пункту 4 частини п’ятої статті 40 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі, крім випадків продовження строку дії договору та виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання  послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі.
Разом з тим форма документального підтвердження об’єктивних обставин Законом не визначена, оскільки вона залежить саме від обставин, що спричинили продовження строку дії договору про закупівлю та виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг. Тому, замовник самостійно визначає форму документального підтвердження таких обставин з дотриманням законодавства.
Ураховуючи вимоги частини першої статті 631 Цивільного кодексу України, згідно з якою строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору, продовження дії договору про закупівлю можливо у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку.
При цьому внесення відповідних змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

 

Директор департаменту державних
закупівель та державного замовлення                                                          А. Є. Рубан

Інформативний лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України
щодо видів порушень при проведенні процедур закупівель

11.01.2014 | 10:05 | Департамент державних закупівель та державного замовлення

 

Міністерства, інші центральні органи виконавчої
влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим,
обласні, Київська та Севастопольська міські державні
адміністрації, органи місцевого самоврядування,
підприємства, установи, організації

Щодо видів порушень при
проведенні процедур закупівель

 

Мінекономрозвитку 19.09.2013 проведено нараду “Види порушень при проведенні процедур державних закупівель” за участю представників Антимонопольного комітету України, Державної казначейської служби України, Державної фінансової інспекції України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України та Генеральної прокуратури України.
На вищезазначеній нараді було розглянуто типові порушення, що виявляються Мінекономрозвитку під час проведення моніторингу процедур закупівель та контролюючими і правоохоронними органами під час здійснення перевірок державних закупівель.
Зокрема шляхом обговорення проаналізовані наступні порушення:

1) Порушення при встановленні замовниками в документації конкурсних торгів вимог, передбачених частиною першою статті 17 Закону України
“Про здійснення державних закупівель” (далі – Закон), та інформації про спосіб документального підтвердження відповідності учасників встановленим вимогам згідно із законодавством.
Мінекономрозвитку зазначає, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 Закону документація конкурсних торгів повинна містити кваліфікаційні критерії до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб документального підтвердження відповідності учасників встановленим критеріям та вимогам згідно із законодавством.
При цьому у документації конкурсних торгів багатьох замовників не встановлено способу документального підтвердження відсутності підстав для прийняття рішення про відмову учаснику, передбачених  статтею 17 Закону.
Відсутність способу документального підтвердження відсутності підстав в документації конкурсних торгів та відповідної інформації, призводить до неможливості об’єктивного та неупередженого прийняття рішення замовником про відмову учаснику у процедурі закупівлі та обов’язку відхилити пропозицію конкурсних торгів учасника (у разі наявності таких підстав).
Поряд з цим, замовниками у документації конкурсних торгів, при наявності встановлених законодавством конкретних форм документів та визначенні уповноваженого органу на їх видачу, часто встановлюються вимоги для підтвердження відсутності підстав для відхилення пропозицій конкурсних торгів, передбачених статтею 17 Закону, у довільній формі.
Як підкреслює Антимонопольний комітет України, частиною третьою статті 22 Закону визначено, що документація конкурсних торгів не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Отже, виходячи з положень Закону спосіб документального підтвердження відповідності учасників вимогам, встановленим у статті 17, визначається замовником самостійно з урахуванням, зокрема положень статті 3 та частини третьої статті 5 Закону.
Крім того, Держфінінспекція зауважує, що частиною другою статті 16 Закону визначено чотири кваліфікаційні критерії, які замовник може встановлювати до учасників процедури закупівлі. При цьому Законом визначено посилання на документи, якими підтверджується відповідність лише одному кваліфікаційному критерію – наявність фінансової спроможності, а саме: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, довідка з обслуговуючого банку про відсутність (наявність) заборгованості за кредитами.
Водночас з системного аналізу положень Закону вбачається, що замовнику надається право визначати документи, якими учасник повинен підтвердити відповідність іншим трьом кваліфікаційним критеріям, визначеним статтею 16 Закону (у разі їх встановлення).

2) Порушень вимог статті 22 Закону при складанні документації конкурсних торгів
Мінекономрозвитку нерідко в процесі здійснення моніторингу виявляє в документації конкурсних торгів встановлення дискримінаційних вимог, що призводять до зменшення кола потенційних учасників конкурсних торгів, зокрема  встановлення обмежуючих вимог в частині господарської діяльності учасників, наприклад:
вимоги щодо можливості подання пропозицій конкурсних торгів виключно платниками ПДВ;
необґрунтовані вимоги щодо наявності річного обороту коштів у учасників в дискримінаційних межах, визначених замовником;
вимоги щодо підтвердження в учасника наявності досвіду роботи з державними структурами;
вимоги щодо підтвердження в учасника наявності досвіду постачання не аналогічних предмету закупівлі товарів (послуг), а виключно ідентичних.
Крім того, Міністерство зауважує, що встановлення вимоги у документації конкурсних торгів щодо оплати послуг консультантів з питань державних закупівель за рахунок учасників,  не передбачено Законом.

3) Відхилення пропозицій конкурсних торгів через «формальні порушення».
За результатами системного аналізу інформації отриманої в процесі здійснення моніторингу процедур державних закупівель Мінекономрозвитку зазначає, що мають місце непоодинокі випадки відхилення пропозицій учасників конкурсних торгів з найнижчою ціною на підставі “формальних порушень”, зокрема:
відсутності нумерації аркушів при наявності нумерації сторінок;
відсутності печатки щодо завіряння копії документу, який подається у  прошитому та завіреному згідно законодавства пакеті документів;
подання оригіналу документу на вимогу у документації конкурсних торгів надати копію.
Проте Антимономольний комітет та Держфінінспекція зауважують, що Законом не визначено поняття “формальні порушення”. До внесення відповідних змін до Закону у разі невідповідності пропозиції конкурсних торгів умовам документації конкурсних торгів відповідно до положень статті 29 Закону така пропозиція підлягає відхиленню.

4) Відхилення пропозицій учасників конкурсних торгів через підстави не передбачені законом.
Підстави для відхилення пропозицій конкурсних торгів визначені статтею 29 Закону. При цьому замовники встановлюють додаткові підстави для відхилення пропозицій конкурсних торгів, наприклад у разі ненадання учасником зразку продукції.

5) Невідхилення пропозицій учасників конкурсних торгів через підстави передбачені документацією конкурсних торгів або законодавством.
Замовники в порушення вимог Закону не відхиляють пропозиції конкурсних торгів, що не відповідають вимогам документації конкурсних торгів або законодавства, наприклад у таких випадках:
пропозиція конкурсних торгів містить документи, строк чинності яких закінчується до дати розкриття пропозицій конкурсних торгів, або іншої встановленої дати в документації конкурсних торгів;

у разі невиконання вимог документації конкурсних торгів щодо завіряння документів, в тому числі у нотаріуса, замовники не мають можливості при оцінці пропозицій конкурсних торгів перевірити відповідність наданих документів;
учасники не зазначають інформацію, що встановлена для надання в пропозиціях конкурсних торгів, в повній мірі та у спосіб визначений документацією конкурсних торгів. У результаті, не отримавши відповідної інформації, замовник не має можливості здійснити якісну оцінку пропозицій конкурсних торгів учасників.
Крім того, замовники в порушення вимог Закону не відхиляють учасників, пропозиції конкурсних торгів яких містять інформацію по суті, але без урахування предмету закупівлі та фактичних вимог для його надання, наприклад:
для підтвердження кваліфікаційного критерію наявності працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, у торгах на закупівлю послуг з розробки програмного забезпечення, надається довідка, що містить інформацію виключно про адміністративний персонал учасника;
для підтвердження кваліфікаційного критерію наявності обладнання та матеріально-технічної бази у торгах на закупівлю робіт із будівництва надається інформація виключно про наявність офісного приміщення та комп’ютерної техніки для обслуговування адміністративних вимог.
Прийняття замовником рішення про відповідність кваліфікаційному критерію щодо наявності або відсутності в учасника обладнання та матеріально-технічної бази, має базуватися не лише за наявності відповідних документів, а виходячи саме зі змісту інформації, яка міститься в таких документах, та враховуючи конкретну закупівлю.

При цьому Антимонопольний комітет зазначає, що замовники самостійно визначають з дотриманням вимог чинного законодавства перелік документів, які вони вважатимуть підтвердженням відповідності учасників кваліфікаційним критеріям, та вимоги до оформлення таких документів, як за формою, так і за змістом.
Водночас Держфіінспекція зазначає, що відповідно до пункту другого частини другої статті 22 Закону документація конкурсних торгів повинна містити кваліфікаційні критерії до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб  документального підтвердження відповідності учасників встановленим критеріям та вимогам згідно із законодавством.
При цьому Законом не визначено переліку документів, за результатами аналізу яких замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі.
Разом з тим, відповідно до частини другої статті 22 Закону документація конкурсних торгів може містити також іншу інформацію, відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.
Відповідно до частини першої статті 29 Закону Замовник  відхиляє  пропозицію  конкурсних торгів, зокрема, у разі якщо:
учасник не відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим статтею 16 Закону;
наявні підстави, зазначені у статті 17 та частині сьомій статті 28 цього Закону;
пропозиція конкурсних торгів не відповідає умовам документації конкурсних торгів.

6) Застосування процедури закупівлі одного учасника без наявності умов, визначених частиною другою статті 39 Закону
Відповідно до частини другої статті 39 Закону процедура закупівлі в одного учасника застосовується замовником як виняток у разі наявності відповідних умов. Частиною першою статті 39 передбачено, що обґрунтування застосування процедури закупівлі повинно містити посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов для її застосування.
Таким чином, винятковість процедури закупівлі в одного учасника на відміну від інших процедур закупівель потребує максимального обґрунтування та об’єктивного документального підтвердження необхідності застосування цієї процедури як єдино можливої в конкретному випадку за умов визначених, частиною другою статті 39 Закону.
При цьому, часто рішення про застосування процедури закупівлі в одного учасника приймається замовниками:
a) без документального підтвердження наявності відповідних умов застосування процедури закупівлі в одного учасника;
б) за наявності документів, зміст яких не містить жодного підтвердження наявності відповідних умов для застосування процедури закупівлі в одного учасника.

Зважаючи на викладене, пропонуємо замовникам враховувати інформацію щодо зазначених порушень під час здійснення державних закупівель та неухильно дотримуватись вимог законодавства у сфері державних закупівель.

 

Директор департаменту державних
закупівель та державного замовлення                                                          А. Є. Рубан

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ

ЛИСТ
№3302-05/4104 від 06.02.2013
Щодо визначення предмета закупівлі

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономрозвитку) у зв’язку із численними зверненнями суб'єктів сфери державних закупівель щодо визначення предмета закупівлі повідомляє.
Закон України “Про здійснення державних закупівель" (зі змінами) (далі - Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.
Предмет закупівлі - це товари, роботи чи послуги, які закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, на участь в якій учасниками подаються пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційні, цінові пропозиції) або пропозиції на переговорах (у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника), або заявки (у разі застосування процедури електронного реверсивного аукціону). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом (пункт 24 частини першої статті 1 Закону).
Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономіки від 26.07.2010 № 921 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 2.1. Порядку (в редакції від 21.06.2012) предмет закупівлі товарів і послуг визначався замовником згідно з пунктами 23 і ЗО частини першої статті 1 Закону та на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97. затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 30.12.97 № 822, за показником п’ятого знака (класифікаційне угруповання "категорія”) із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
При цьому згідно з підпунктом а) пункту 4 наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики "Про затвердження та скасування національних класифікаторів” від 11.10.2010 № 457 (зі змінами, внесеними згідно з наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 № 530) (далі - Наказ) чинність Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97 скасовано з 31 грудня 2012 року.
Крім того, зазначеним Наказом затверджено національний класифікатор України з наданням чинності з 1 січня 2012 року ДК 016:2010 - Державний класифікатор продукції та послуг на заміну ДК 016-97,
У свою чергу, наказом Мінекономрозвитку від 19.12.2012 № 1449 "Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі”, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 11.01.2013 № 101/22633. внесені зміни до Порядку в частині визначення предмета закупівлі товарів і послуг на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457.
Водночас звертаємо увагу, що наказ “Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі” від 19.12.2012 № 1449 набрав чинності 29.01.2013 (з дня його офіційного опублікування).
Відповідно до пункту 2.1. Порядку (зі змінами) предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 23 і 30 частини першої статті 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель" та на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010. затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457, за показником п'ятого знака (класифікаційне угруповання '‘категорія”) із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками шостого - десятого знаків зазначеного Класифікатора (класифікаційні угруповання “підкатегорія” і "тип”), а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Частиною другою статті 5 Цивільного кодексу України передбачено, що акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом’якшує або скасовує цивільну відповідальність.
Разом з цим відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.
Ураховуючи, що така вказівка у вищезазначеному нормативно-правовому акті відсутня, процедури закупівлі, розпочаті за предметом закупівлі, визначеним у порядку, встановленому Уповноваженим органом до внесення відповідних змін до нього, завершуються відповідно до порядку, що діяв до дня набрання чинності цим наказом.
Водночас, оскільки Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010 з наданням йому чинності 01.01.2012 затверджено саме на заміну Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97 та у зв’язку з тим, що зміни до Порядку, внесені наказом Мінекономрозвитку “Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі” від 19.12.2012 № 1449, набрали чинності 29.01.2013, у разі якщо процедура закупівлі розпочата замовником у період з 31.12.2012 по 28.01.2013 включно за предметом закупівлі, визначеним на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97 або ДК 016:2010, подальше здійснення закупівлі за таким предметом відповідає меті Закону та не суперечить принципам здійснення закупівель, встановленим у статті 3 Закону.

 

Директор департаменту державних закупівель та державного замовлення                                   Б.М.Горбанський

До уваги замовників торгів!

 Міністерством економічного розвитку і торгівлі України виданий наказ від 19.12.2012 № 1449 "Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі".

До уваги замовників торгів!


Відповідно до пункту 24 частини 1 статті 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Для проведення процедури закупівлі має бути не менше двох пропозицій/заявок, крім випадків застосування замовником процедури закупівлі в одного учасника. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 26.07.2010 №921. Згідно з пунктом 2.1. розділу ІІ Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 23 і 30 частини першої статті 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» та на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 30.12.1997 №822, за показником п'ятого знака (класифікаційне угруповання «категорія») із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Отже, до внесення змін в наказ Мінекономіки від 26.07.2010 №921, замовник під час визначення предмету закупівлі повинен користуватися державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-97.

«До уваги замовників торгів!»

Міністерством економічного розвитку і торгівлі України  виданий лист-роз’яснення  щодо проведення процедур закупівель відповідно до вимог Закону України “Про здійснення державних закупівель” суб’єктами сфери державних закупівель» від 10.12.12р. №3302-04/46424-07:

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України у зв’язку з набранням 7.06.2012 чинності Закону України “Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності” (далі – Закон про особливості), яким зокрема, внесено зміни до Закону України “Про здійснення державних закупівель” (далі – Закон) у межах компетенції та за результатами спільної наради, проведеної 27.11.2012 за участю Антимонопольного комітету України, Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України та експертів Європейського Союзу проекту гармонізації систем захисту конкуренції та систем державних закупівель в Україні з стандартами ЄС, повідомляє.

Закон України “Про здійснення державних закупівель” (зі змінами) (далі- Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Пунктом 3 частини першої статті 1 Закону визначено, що державна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому цим Законом.

Цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень (у будівництві - 300 тисяч гривень), а робіт - 1 мільйон гривень, крім закупівель за процедурою електронного реверсивного аукціону, умови застосування якої встановлені розділом VIII-1 цього Закону, у тому числі на технічне обслуговування, іншу оплатну підтримку на майбутнє об’єкта закупівлі чи виплат, пов’язаних з використанням об’єктів права інтелектуальної власності (абзац перший частини першої статті 2 Закону).

Визначення понять “державні кошти”, “замовники”, “підприємства” та “розпорядник державних коштів” наведені у пунктах  4, 10, 21 та 27 частини першої статті 1 Закону відповідно.

Відповідно до абзаців другого та третього частини першої статті 2 Закону дія цього Закону поширюється на підприємства, визначені у пункті 21 частини першої статті 1 цього Закону, лише у разі здійснення ними закупівель за рахунок державних коштів, визначених у пункті 4 частини першої статті 1 цього Закону.

Разом з тим згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 2 Закону окремими законами визначаються особливості здійснення закупівлі, зокрема юридичними особами, які провадять діяльність у сферах, визначених у цій частині цієї статті Закону.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону про особливості дія цього Закону поширюється на суб'єктів, які є замовниками відповідно до статті 1 цього Закону та провадять діяльність у сферах, визначених статтею 5 Закону України “Про природні монополії” та/або у сферах, визначених частиною першою зазначеної статті Закону про особливості.

Визначення терміну “замовники” наведено в частині першій статті 1 Закону про особливості.

У свою чергу, замовниками є:

по-перше, розпорядники державних коштів, які провадять діяльність у сферах, визначених статтею 5 Закону України “Про природні монополії”, та/або у будь-якій із сфер, визначених статтею 2 Закону про особливості;

по-друге, суб’єкти господарювання, які провадять діяльність у сферах, визначених статтею 5 Закону України “Про природні монополії”;

по-третє, суб’єкти господарювання, які провадять діяльність у будь-якій із сфер, визначених статтею 2 цього Закону, та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування чи іншим розпорядникам державних коштів належить частка у статутному капіталі суб’єкта господарювання у розмірі більш як 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу чи наглядової ради суб’єкта господарювання; суб’єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на відповідному ринку товарів. При цьому замовниками у розумінні абзацу п’ятого статті 1 Закону про особливості є суб’єкти господарювання, які провадять діяльність у будь-якій із сфер, визначених статтею 2 цього Закону, та одночасно відповідають хоча б одній з перелічених ознак.

Абзацом першим частини другої статті 2 Закону про особливості встановлено, що замовники здійснюють закупівлі відповідно до Закону України “Про здійснення державних закупівель” з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 2 Закону про особливості замовники здійснюють закупівлі за рахунок державних коштів, визначених пунктом 4 частини першої статті 1 Закону, коштів юридичних осіб, які провадять діяльність у сферах, визначених Законом про особливості (далі - власні кошти).

Згідно з частиною третьою статті 2 Закону про особливості його дія поширюється на закупівлі замовниками товарів, робіт і послуг для здійснення ними діяльності у сферах, визначених статтею 5 Закону України “Про природні монополії”, або статтею 2 Закону про особливості, які зокрема здійснюються за рахунок власних коштів за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 5 мільйонів гривень, а робіт - 10 мільйонів гривень.

У разі якщо закупівля здійснюється замовником частково за рахунок державних коштів та частково за рахунок власних коштів, застосовується абзац другий частини третьої статті 2 Закону про особливості.

Таким чином, якщо юридична особа, яка провадить діяльність у сферах, визначених Законом про особливості, є замовником у розумінні Закону про особливості, і такий замовник здійснює закупівлі товарів, робіт, послуг не за кошти, визначені в пункті 4 частини першої статті 1 Закону, а виключно за власні кошти, у тому числі отримані в результаті господарської діяльності, то такі закупівлі здійснюються з урахуванням вартісних меж, визначених абзацом третім частини третьої статті 2 Закону про особливості.

Відповідно до статті 4 Закону про особливості без застосування процедур закупівель, передбачених Законом України “Про здійснення державних закупівель” та цим Законом замовник здійснює закупівлі товарів, робіт та послуг за рахунок власних коштів за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) не перевищує 5 мільйонів гривень, а робіт - не перевищує 10 мільйонів гривень.

З огляду на викладене, у разі якщо закупівля здійснюється замовниками у розумінні Закону про особливості, за рахунок власних коштів за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) є меншою 5 мільйонів гривень, а робіт - 10 мільйонів гривень, порядок, встановлений Законом з урахуванням Закону про особливості, при здійснені такої закупівлі не застосовується і придбання товарів, робіт або послуг такими замовниками у такому випадку не є закупівлею у розумінні зазначених Законів.

Крім того, Законом та Законом про особливості встановлена конкретна сфера правового регулювання.

При цьому при здійсненні закупівель, які не регулюються вказаними нормативно-правовими актами (не підпадають під їх дію), особи не мають правових підстав посилатися безпосередньо на норми вказаних законів, тобто, застосовувати їх безпосередньо в добровільному порядку.

Проте, особи мають право для здійснення закупівель, які не підпадають під дію вказаних законів, затвердити власні порядки, які базуються на принципах та механізмах, закріплених у Законі та Законі про особливості.

Водночас слід зазначити, що Уповноважений орган виступає засновником та забезпечує видання безоплатного державного офіційного друкованого видання з питань державних закупівель (пункт 10 частини першої статті 8 Закону).

Разом з тим пунктом 2 наказу Мінекономіки від 28.07.2010 № 932 “Про визначення офіційного друкованого видання з питань державних закупівель, міжнародного інформаційного видання з питань державних закупівель та веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель” Державному госпрозрахунковому видавничо-полiграфiчному підприємству “Зовнішторгвидав України” доручено здійснювати видання офіційного друкованого видання з питань державних закупівель; видання міжнародного інформаційного видання з питань державних закупівель.

Таким чином, вимога Закону щодо оприлюднення інформації про закупівлю, передбаченої статтею 10 Закону, у порядку встановленому цим Законом, поширюється виключно на замовників – розпорядників державних коштів у розумінні Закону, які здійснюють закупівлю в порядку, визначеному цим Законом, а також замовників у розумінні Закону про особливості, які здійснюють закупівлі з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Оголошення про інші процедури закупівель (які не підпадають під дію Закону та Закону про особливості) можуть надаватись зазначеними суб’єктами до Державного госпрозрахункового видавничо-полiграфiчного підприємства “Зовнішторгвидав України” для публікації/оприлюднення у відповідних виданнях на договірних засадах. Однак, така інформація повинна бути чітко відокремлена від інформації, яка публікується/оприлюднюється відповідно до Закону, Закону про особливості (публікуватись/оприлюднюватись в спеціальних рубриках та/або із приміткою про те, що відповідна закупівля не здійснюється згідно з законодавством у сфері закупівель).

Крім того, повідомляємо, що порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону.

Виходячи з частини третьої статті 8 Закону, орган оскарження діє з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов’язаних із участю у процедурах державної закупівлі.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону скарга до органу оскарження подається суб’єктом оскарження і повинна містити, зокрема, підстави, через які подається скарга, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати, дата, коли суб’єкту оскарження стало відомо про такі рішення, дії або бездіяльність.

Скарга може бути подана тільки особою, право чи законний інтерес якої порушено внаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника або оператора електронного майданчика, які суперечать законодавству у сфері державних закупівель (частина друга статті 18 Закону).

Таким чином, Закон не встановлює права оскаржити відповідно до статті 18 Закону рішення, дії чи бездіяльність замовників, які здійснюють придбання товарів, робіт і послуг, що не є закупівлею у розумінні Закону та Закону про особливості

При цьому згідно з частиною четвертою статті 18 Закону орган оскарження повертає скаргу без розгляду, зокрема у випадку, коли скарга не відповідає вимогам частини першої цієї статті Закону.

 
Директор департаменту державних
закупівель та державного замовлення                                            Б. М. Горбанський

«До уваги замовників торгів!

Міністерством економічного розвитку і торгівлі України  виданий лист щодо надання методологічної допомоги з питань застосування процедури закупівлі в одного учасника товарів, робіт і послуг 31.10.2012 №3301-04/40987-06:
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (далі – Мінекономрозвитку), керуючись пунктом 16 частини першої статті 8 Закону України “Про здійснення державних закупівель” (далі – Закон), надає методичні рекомендації щодо орієнтовного поетапного порядку проведення процедури закупівлі в одного учасника товарів, робіт і послуг, підготовлені спільно з Проектом ЄС “Гармонізація систем конкуренції та державних закупівель в Україні з стандартами ЄС”.

1. Формування (складання) та затвердження замовником річного плану закупівель (внесення змін до нього) здійснюється відповідно до статті 4 і частини четвертої статті 11 Закону.

Довідково.
Річний план закупівель затверджується рішенням комітету з конкурсних торгів (далі – комітет), яке оформлюється протоколом засідання комітеу.
Річний план складається і заповнюється відповідно до форми та інструкції до неї, затверджених наказом Мінекономіки від 26.07.2010 № 922 “Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель” (у редакції наказу Мінекономрозвитку від 27.12.2011 № 428).
У річному плані вказується очікувана вартість закупівлі відповідно до потреб замовника. У подальшому очікувана вартість може бути скоригована шляхом унесення відповідних змін.
Річний план та додаток до нього не підлягають оприлюдненню в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель (далі – Вісник державних закупівель) та на веб-порталі Уповноваженого органу за адресою www.tender.me.gov.ua (далі – веб-портал).
Річний план закупівель та зміни до нього підлягають оприлюдненню шляхом розміщення на власному веб-сайті замовника або за його відсутності на веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів протягом п’яти робочих днів з дня їх затвердження.
Річний план і зміни до нього надсилаються Казначейству України та Уповноваженому органу протягом 5 робочих днів з дня затвердження.

2. Рішення про застосування процедури закупівлі в одного учасника приймається за наявності документально підтвердженої підстави або декількох підстав одночасно для застосування, виключний перелік яких визначений частиною другою статті 39 Закону, що підтверджують винятковість ситуації щодо неможливості застосувати іншу, конкурентну процедуру закупівлі.
У протоколі засідання комітету зазначається найменування предмета закупівлі, підстава застосування процедури закупівлі відповідно до частини другої статті 39 Закону, очікувана вартість, найменування учасника, а також посилання на проведення попередніх переговорів з учасником (якщо переговори проведені в цей же день). Якщо попередні переговори проведені після прийняття рішення про застосування процедури в одного учасника (до публікації інформації про застосування процедури закупівлі в одного учасника), результати попередніх переговорів оформлюються окремим протоколом засідання комітету.

Довідково.
У частині другій статті 39 Закону перераховано 9 виключних випадків застосування процедури закупівлі в одного учасника. Документи, що підтверджують факт настання таких випадків, залежать від кожного окремого випадку і конкретної ситуації та потрібні замовнику для обґрунтування правильності вибору такої процедури закупівлі у випадку оскарження, контрольних заходів і перевірок контролюючих і правоохоронних органів, а також для майбутніх аналогічних випадків.

3. Проведення переговорів з одним або декількома учасниками для вибору найоптимальнішого варіанта умов договору.
Результати проведених попередніх переговорів оформлюються протоколом засідання комітету.

Довідково.
Перебіг процедури закупівлі в одного учасника, установлений частиною першою статті 39 Закону (зокрема абзаци перший і дев’ятий), передбачають обов’язковість проведення переговорів з учасником або учасниками до публікації інформації про застосування процедури закупівлі, яка вже за результатами проведених переговорів містить найменування учасника, з яким буде укладатися договір, та ціну його пропозиції. При цьому Закон не обмежує право замовника проводити переговори як до прийняття рішення про застосування процедури (обов’язково фіксується у протоколі відповідного засідання комітету з конкурсних торгів), так і після такого рішення, але за умови, в останньому випадку, що проведення переговорів буде здійснене до подання у Вісник державних закупівель інформації про застосування процедури закупівлі в одного учасника для опублікування.
Так, відповідно до частини другої статті 10 Закону оголошення про проведення процедури закупівлі (оголошення про проведення відкритих торгів, оголошення про проведення процедури двоступеневих торгів, оголошення про проведення попередньої кваліфікації, запит цінових пропозицій, інформація про застосування процедури закупівлі в одного учасника), повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції, пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника, відомості про рамкову угоду, за якою укладено договір про закупівлю (у разі проведення закупівлі за рамковими угодами), оголошення про результати процедури закупівлі (оголошення про результати проведення торгів, повідомлення про результати проведення попередньої кваліфікації, інформація про результати процедури запиту цінових пропозицій, інформація про результати проведення процедури закупівлі в одного учасника, повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися, повідомлення про відміну процедури закупівлі в одного учасника) обов’язково безоплатно публікуються в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель у терміни, встановлені цим Законом для оприлюднення відповідної інформації.
Відповідно до частини третьої статті 10 Закону процедура закупівлі, попередня кваліфікація учасників не можуть проводитися до/без публікації оголошення про проведення процедури закупівлі в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель згідно з абзацом першим частини другої цієї статті.
Частиною першою статті 12 Закону передбачено, що закупівля може здійснюватися шляхом застосування, зокрема, процедури закупівлі в одного учасника.
Ураховуючи викладене, початком проведення процедури закупівлі в одного учасника є публікація інформації про застосування процедури закупівлі в одного учасника в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель.
Таким чином, перші переговори мають характер попередніх та інформативних (проводяться до початку процедури, а не в її рамках), другі переговори проводяться в рамках процедури закупівлі в одного учасника після публікації оголошення.
У такому контексті норми Закону щодо обов’язкового оприлюднення інформації про застосування не передбачають запрошення інших потенційних суб’єктів до можливої участі у процедурі, а мають лише інформативний характер (у тому числі для надання можливості оскарження вказаної процедури іншими суб’єктами та проведення моніторингу процедури Мінекономрозвитку). Це підтверджується абзацом п’ятнадцятим частини першої статті 39 Закону, що чітко зазначає – “Оприлюднення інформації про застосування процедури закупівлі в одного учасника не вважається запрошенням до участі у процедурі закупівлі для невизначеного кола осіб”.
Після оприлюднення інформації про застосування і до акцепту пропозиції одного учасника замовник у разі потреби (за власною ініціативою чи ініціативою учасника) може провести додаткові переговори з учасником  для узгодження параметрів та/або умов договору про закупівлю, у тому числі щодо перегляду ціни пропозиції, насамперед щодо її зменшення (знижки тощо).
Протоколи переговорів оформлюються в довільній загальноприйнятій у діловодстві формі. Зразок-приклад протоколу переговорів, який може використовуватися, наведено в додатку 1.

4. Протягом трьох робочих днів з моменту прийняття рішення про застосування процедури закупівлі в одного учасника замовник забезпечує публікацію інформації про застосування процедури закупівлі в одного учасника у Віснику державних закупівель та оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу зазначеної інформації, а також одночасне оприлюднення обґрунтування про застосування вказаної процедури на веб-порталі Уповноваженого органу.

Довідково.
Відповідно до частини першої статті 39 Закону замовник забезпечує публікацію у Віснику державних закупівель і розміщення на веб-порталі Уповноваженого органу необхідної інформації про застосування процедури закупівлі в одного учасника та розміщення на веб-порталі Уповноваженого органу обґрунтування застосування процедури закупівлі в одного учасника.
Забезпеченням опублікування/оприлюднення є надсилання та реєстрація  інформації й обґрунтування в Державному підприємстві “Зовнішторгвидав України”, яке забезпечує видання Вісника державних закупівель, протягом трьох робочих днів з дати засідання комітету з конкурсних торгів (наприклад, комітет  прийняв рішення 1-го числа, забезпечити опублікування необхідно до 4-го числа включно).
Форми складання та інструкції щодо заповнення інформації й обґрунтування застосування процедури закупівлі в одного учасника затверджені наказом Мінекономіки від 26.07.2010 № 922 (у редакції наказу Мінекономрозвитку від 27.12.2011 № 428).
Якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів – 200 тис. євро, для послуг – 300 тис. євро, для робіт – 500 тис. євро – інформація про застосування процедури закупівлі в одного учасника обов’язково додатково розміщується в міжнародному інформаційному виданні з питань державних закупівель.

5. Проведення остаточних переговорів з учасником щодо узгодtext-align: justify;p style=ження основних умов договору, за результатами чого складається протокол переговорів.

Довідково.
Учасник надає замовнику підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям згідно із статтею 16 Закону.
Інформація про відповідність кваліфікаційним вимогам надається учасником (усіма учасниками в разі проведення переговорів з кількома учасниками) на обов’язкову за Законом вимогу замовника, що може здійснюватися таким чином:
у відповідь на письмовий запит замовника, у якому замовник заявляє про початок переговорів і прохання надати кваліфікаційні документи, учасник надсилає їх або надає під час переговорної зустрічі з замовником. У такому разі за аналогією в запиті доцільно встановити спосіб визначення відповідності учасника кваліфікаційним критеріям. У запиті також повинна міститись інформація, необхідна  учаснику для формування ціни;
у відповідь на запит замовника, зафіксований у протоколі проведення переговорів.
Подання інформації про відповідність учасника кваліфікаційним критеріям   здійснюється до визначення замовником переможця і акцепту пропозиції одного учасника.
Слід зазначити, що з 17.06.2012 внаслідок унесення змін до Закону (зміни внесені Законом України “Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності” від 24.05.2012 № 4851-VI) спрощено вимоги щодо підтвердження відповідності кваліфікаційним вимогам, а саме:
замовники самостійно обирають, які саме кваліфікаційні критерії із зазначених у частині другій статті 16 Закону будуть у кожному конкретному разі застосовуватися (раніше всі критерії застосовувались у всіх випадках);
кваліфікаційні критерії не встановлюються й інформація про відповідність ним не вимагається в разі придбання нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передачі та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, послуг поштового зв’язку, поштових марок та маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування.

6. Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 39 Закону Замовник не пізніше п’яти днів з моменту опублікування інформації про застосування процедури закупівлі в одного учасника приймає рішення про визначення переможця процедури закупівлі та акцептує його пропозицію.
Протокол переговорів є підставою для подальшого здійснення акцепту пропозиції учасника.

Довідково.
Рішення приймається комітетом з конкурсних торгів Замовника, яке оформлюється протоколом у довільній формі. Термін прийняття рішення – не пізніше п’яти днів, саме з моменту публікації інформації про застосування процедури закупівлі в одного учасника у Віснику державних закупівель.
Відповідно до листа Мінекономрозвитку від 29.02.2012 № 3302-04/7500-06 (розміщено на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку за адресою: www.me.gov.ua у рубриці “Державні закупівлі”, підрубриці “Роз’яснення стосовно застосування законодавства у сфері державних закупівель”), по-перше, у разі, якщо до визначення переможця відбулася зміна цін (тарифів), то кінцева ціна погоджується при проведенні остаточних переговорів з урахуванням затверджених (уведених у дію) цін (тарифів) та зазначається у відповідному протоколі та повідомленні про акцепт, по-друге, якщо після визначення переможця процедури закупівлі в одного учасника тарифи змінилися вбік збільшення, Замовник може укласти договір про закупівлю за обсягом, указаним у повідомленні про акцепт, зазначивши у такому договорі відповідний тариф та після укладання зазначеного договору вчинити дії, передбачені пунктом 1 частини п’ятої статті 40 Закону.

7. Відповідно до частини першої статті 10 та абзацу першого частини третьої статті 39 Закону замовник протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про визначення переможця безоплатно публікує/оприлюднює у Віснику державних закупівель/на веб-порталі повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника.

Довідково.
Повідомлення про акцепт складається за формою, затвердженою наказом Мінекономіки від 26.07.2010 № 922 (у редакції наказу Мінекономрозвитку від 27.12.2011 № 428).

8. Замовник не раніше ніж через 14 днів з дня опублікування повідомлення про акцепт укладає договір про закупівлю (абзац другий частини третьої статті 39 Закону).

Довідково.
Замовник укладає договір про закупівлю за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника у строк не раніше ніж через 14 днів (п’ять робочих днів у разі застосування процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передачі та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, послуг поштового зв’язку, поштових марок та маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та водовідведення і послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника.

9. Замовник протягом семи днів з дня укладення договору про закупівлю публікує/оприлюднює інформацію про результати проведення процедури закупівлі відповідно до статей 10 і 32 Закону.

Довідково.
Форма інформації затверджена наказом Мінекономіки від 26.07.2010 № 922 (у редакції наказу Мінекономрозвитку  від 27.12.2011 № 428).
Якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів – 200 тис. євро, для послуг – 300 тис. євро, для рtext-align: justify;обітp style=p style= – 500 тис. євро – інформація про результати процедури закупівлі в одного учасника обов’язково додатково розміщується у міжнародному інформаційному виданні з питань державних закупівель.

10. Відповідно до статті 10 Закону протягом трьох робочих днів з дня затвердження звіту про результати процедури закупівлі замовник безоплатно оприлюднює звіт про результати проведення процедури закупівлі на веб-порталі.

Довідково.
Форма звіту затверджена наказом Мінекономіки від 26.07.2010 № 922 (у редакції наказу Мінекономрозвитку від 27.12.2011 № 428).
Крім того, слід урахувати, що відповідно до частини п’ятої статті 39 Закону процедура закупівлі в одного учасника відміняється у разі, якщо замовником допущено порушення порядку оприлюднення інформації про застосування процедури закупівлі в одного учасника, визначеного цим Законом, та/або порушення, які вплинули на об’єктивність визначення переможця процедури закупівлі; відмови переможця процедури закупівлі в одного учасника від підписання договору про закупівлю та/або у разі недосягнення між замовником та учасником (учасниками)
процедури закупівлі згоди щодо істотних умов договору; відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг; скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг.

Додаток: на 3 арк.

 

Директор департаменту державних
закупівель та державного замовлення                                                          Б. М. Горбанський

Додаток

 

До уваги замовників торгів!

05.08.2012 набрав чинності Закон України № 5044 від 04.07.2012р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань Державних закупівель".

 

 

До уваги замовників торгів!


08.07.2012 набрав чинності Закон України №4917 від 07.06.2012р.  "Про внесення змін до Закону України "Про здійснення державних закупівель" щодо впровадження процедури електронного реверсивного аукціону"».

До уваги замовників торгів!

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2012 №602 затверджено «Порядок визначення генеральних замовників та взаємодії замовників з генеральним замовником за рамковими угодами».

Крім того на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України розміщені  листи - роз’яснення №3302-04/24248-06 від 27.06.2012 та №3302-04/19430-12 від 24.05.2012  щодо змін внесених до Закону України «Про здійснення державних закупівель».

До уваги замовників торгів!

17.06.2012 набув чинності Закон України від 24.05.2012 № 4851-УІ «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності», який вносить зміни до Закону України «Про здійснення державних закупівель.

До уваги замовників торгів!

Запорізька торгово - промислова палата разом з Міжнародною академією фінансів та інвестицій (м. Київ) проводить навчання та повторне навчання (підвищення кваліфікації) спеціалістів у сфері здійснення державних закупівель.

Учасники семінару після закінчення навчання отримають свідоцтво про підвищення кваліфікації (навчання).

Лекційні та практичні заняття ведуть фахівці з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, відомі практики у сфері закупівель.

17-20 квітня 2012р. (з 9-00 до 17-00) - курс навчання членів комітету з конкурсних торгів «Закупівля товарів, робіт і послуг за державні кошти» тривалістю 32 години. Вартість навчання для одного учасника становить 1980 грн.

19-20 квітня 2012 р. (з 9-00 до 17-00) - підвищення кваліфікації членів комітету з конкурсних торгів «Закупівля товарів, робіт і послуг за державні кошти» тривалістю 16 години. Вартість підвищення кваліфікації для одного учасника становить 980 грн.»

За докладнішою інформацією про умови участі в семінарі звертатися до Запорізької торгово - промислової палати за телефонами: (061)701-72- 64, 213-65-01.

«До уваги замовників торгів!
Міністерством економічного розвитку і торгівлі України  виданий лист – роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель від 07.03.2012 №3302-04/8710-12:

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (далі – Мінекономрозвитку) у зв’язку з численними зверненнями суб’єктів сфери державних закупівель щодо закупівлі товарів і послуг, визначених частиною четвертою статті 2 Закону України “Про здійснення державних закупівель” (зі змінами) (далі – Закон), зокрема електричної енергії, послуг з її постачання, передачі та розподілу; централізованого постачання теплової енергії; природного і нафтового газу та послуг з його транспортування, розподілу і постачання; послуг з централізованого водопостачання та водовідведення надає методологічну допомогу щодо орієнтовного поетапного порядку проведення процедури закупівлі в одного учасника вищезазначених товарів і послуг.

1. Формування (складання) та затвердження Замовником річного плану закупівель (внесення змін до нього) відповідно до статті 4 і частини четвертої статті 11 Закону.

Довідково:
Річний план закупівель затверджується рішенням комітету з конкурсних торгів (далі – комітет), яке оформлюється протоколом засідання комітету.
Річний план складається та заповнюється відповідно до форми та інструкції до неї, які затверджені наказом Мінекономіки від 26.07.2010 № 922 «Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель» у редакції наказу Мінекономрозвитку від 27.12.2011 № 428.
У річному плані вказується очікувана вартість закупівлі відповідно до потреб замовника. В подальшому очікувана вартість може бути скоригована шляхом внесення відповідних змін.
Річний план та додаток до нього не підлягає оприлюдненню у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель (далі - Вісник державних закупівель) та на веб-порталі Уповноваженого органу за адресою www.tender.me.gov.ua (далі – веб-портал).
Річний план, зміни до нього надсилаються Державній казначейській службі та Уповноваженому органу протягом 5 робочих днів з дня затвtext-align: justify;text-align: justify;ердження.
2. Рішення про застосування процедури закупівлі в одного учасника на підставі пункту 2 частини другої статті 39 Закону та результати проведених попередніх переговорів оформлюються протоколом засідання комітету.
Довідково:
У протоколі засідання комітету зазначається найменування предмету закупівлі, підстава застосування процедури закупівлі відповідно до пункту 2 частини другої статті 39 (відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на товари, роботи чи послуги, які можуть бути поставлені, виконані чи надані тільки певним постачальником (виконавцем) за відсутності при цьому альтернативи), очікувана вартість, найменування учасника, а також посилання на проведення попередніх переговорів з учасником (якщо переговори проведені в цей же день). Якщо попередні переговори проведені після прийняття рішення про застосування процедури в одного учасника (до публікації інформації про застосування процедури закупівлі в одного учасника), результати попередніх переговорів оформлюються окремим протоколом засідання комітету.
Обґрунтування застосування процедури закупівлі в одного учасника може містити посилання на нормативно-правові акти, зокрема статтю 5 Закону України «Про природні монополії» та пункт 6.4 Розпорядження Антимонопольного комітету України від 12.12.2006 № 537-р «Про затвердження Положення про складання та ведення переліку суб'єктів природних монополій», яким встановлено, що перелік суб'єктів природних монополій (далі - Перелік) в установленому порядку розміщується на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету України.

Як приклад відповідно до пункту 6 Переліку, ПАТ “Київенерго” займає монопольне становище на ринку постачання теплової енергії у місті Києві.
Частиною другою статті 5 цього Закону передбачено, що перелік суб’єктів природних монополій складається та ведеться Антимонопольним комітетом України.
Зазначений перелік суб’єктів природних монополій розміщено на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету в установленому порядку.
При цьому, відповідно до статті 13 вказаного Закону національні комісії регулювання природних монополій, зокрема складають і ведуть реєстри суб’єктів природних монополій, діяльність яких регулюється відповідно до цього Закону.
3. Протягом трьох робочих днів з моменту прийняття рішення про застосування процедури закупівлі в одного учасника Замовник забезпечує публікацію інформації про застосування процедури закупівлі в одного учасника у Віснику державних закупівель та оприлюднення на веб-порталі зазначеної інформації, а також одночасне оприлюднення обґрунтування про застосування вказаної процедури на веб-порталі.
Довідково:
Відповідно до частини першої статті 39 Закону Замовник забезпечує публікацію у Віснику державних закупівель і розміщення на веб-порталі необхідної інформації про застосування процедури закупівлі у одного учасника та розміщення на веб-порталі обґрунтування застосування процедури закупівлі в одного учасника.
Забезпеченням опублікування/оприлюднення є надсилання та реєстрація  інформації та обґрунтування у ДП «Зовнішторгвидав України» протягом трьох робочих днів з дати засідання комітету з конкурсних торгів (наприклад, комітет  прийняв рішення 1 числа, забезпечити опублікування необхідно – до 4 числа включно).
Форми складання та інструкції щодо заповнення інформації та обґрунтування застосування процедури закупівлі в одного учасника затверджені наказом Мінекономіки від 26.07.2010 № 922 у редакції наказу Мінекономрозвитку від 27.12.2011 № 428.
У пунктах 6 та 7 обґрунтування вказується, що учасника включено до переліку суб’єктів природних монополій, який розміщено на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету відповідно до Закону України «Про природні монополії».
Якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну
для товарів – 200 тис.євро;
для послуг –  300 тис.євро;
для робіт –    500 тис.євро
інформація про застосування процедури закупівлі в одного учасника додатково розміщується у міжнародному інформаційному виданні з питань державних закупівель.
  4. Проведення остаточних переговорів з учасником щодо узгодження основних умов договору, за результатами чого складається протокол переговорів.

Довідково:
Учасник надає Замовнику підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям згідно статті 16 Закону.
Протокол переговорів є підставою для подальшого здійснення акцепту пропозиції учасника.
5. Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 39 Закону, Замовник не пізніше п’яти днів з моменту опублікування інформації про застосування процедури закупівлі в одного учасника приймає рішення про визначення переможця процедури закупівлі та акцептує його пропозицію.
Довідково:
Рішення приймається комітетом з конкурсних торгів Замовника, яке оформлюється протоколом у довільній формі. Термін прийняття рішення – не пізніше п’яти днів, саме з моменту публікації інформації про застосування процедури закупівлі в одного учасника у Віснику державних закупівель.
Відповідно до листа Мінекономрозвитку від 29.02.2012 № 3302-04/7500-06 (розміщено на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку за адресою www.me.gov.ua у рубриці «Державні закупівлі», підрубриці «Роз’яснення стосовно застосування законодавства у сфері державних закупівель») по-перше, у разі, якщо до визначення переможця відбулась змін цін (тарифів), то кінцева ціна погоджується при проведенні остаточних переговорів з урахуванням затверджених (введених в дію) цін (тарифів) та зазначається у відповідному протоколі та повідомленні про акцепт, по-друге, якщо після визначення переможця процедури закупівлі в одного учасника тарифи змінилися у сторону збільшення, замовник може укласти договір про закупівлю за обсягом, вказаним у повідомленні про акцепт, зазначивши у такому договорі відповідний тариф та після укладання зазначеного договору вчинити дії, передбачені пунктом 1 частини п’ятої статті 40 Закону.
6. Відповідно до частини першої статті 10 та абзацу першого частини третьої статті 39 Закону Замовник протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про визначення переможця безоплатно публікує/оприлюднює у Віснику державних закупівель/на веб-порталі повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника.
Довідково:
Повідомлення про акцепт складається за формою, затвердженою наказом Мінекономіки від 26.07.2010 № 922 у редакції наказу Мінекономрозвитку від 27.12.2011 № 428.
7. Замовник не раніше ніж через 14 днів з дня опублікування повідомлення про акцепт укладає договір про закупівлю (абзац другий частини третьої статті 39 Закону).
Довідково:
Згідно з абзацом третім частини третьої статті 39 договір про закупівлю, укладений з порушеннями цих строків, є нікчемним.
Згідно частини першої статті 40 Закону договір про закупівлю укладається на основі типового договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, затвердженого наказом Мінекономіки 26.07.2010 № 925. Щодо врегулювання протиріч при укладанні договорів про закупівлю у цих сферах йдеться у листах Мінекономрозвитку від 20.01.2012 № 3302-04/2014-06 та від 29.02.2012 № 3302-04/7500-06 (розміщені на офіційному веб-сайті Міністерства за адресою www.me.gov.ua у рубриці «Державні закупівлі», підрубриці «Роз’яснення стосовно застосування законодавства у сфері державних закупівель»).
Зокрема, при укладанні договорів на купівлю-продаж природного газу (між власниками та постачальниками природного газу), транспортування природного газу магістральними трубопроводами, розподіл природного газу, постачання природного газу за регульованим тарифом сторони визначають їх зміст на підставі типових договорів, затверджених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
Щодо укладання договорів про закупівлю електричної енергії, послуг з її постачання, передачі та розподілу; централізованого постачання теплової енергії; послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, то вони укладаються з конкретизацією умов договорів з урахуванням нормативних актів, що регулюють особливості укладання договорів у відповідній сфері.
Також, у разі якщо у договорі про закупівлю передбачено, що оплата товарів та послуг відбувається за діючими на день оплати тарифами (цінами), то здійснення такої оплати не буде вважатись зміною істотних умов договору про закупівлю, у разі якщо сума визначена у договорі не змінюється.
Водночас, встановлення в договорі чіткого механізму (умов) зміни ціни за одиницю предмета закупівлі в залежності від тарифу, встановленого відповідним нормативно-правових актом, при виконанні такого договору визначення ціни предмета закупівлі відповідно до зазначеного у договорі механізму (умов) не буде вважатись зміною його істотних умов, оскільки сума, визначена у договорі не змінюється.
8. Замовник протягом семи днів з дня укладення договору про закупівлю публікує/оприлюднює інформацію про результати проведення процедури закупівлі відповідно до статей 10 та 32 Закону.
Довідково:
Форма інформації затверджена наказом Мінекономіки від 26.07.2010 № 922 у редакції наказу Мінекономрозвитку  від 27.12.2011 № 428.
Якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну
для товарів – 200 тис.євро;
для послуг –  300 тис.євро;
для робіт –    500 тис.євро
інформація про результати процедури закупівлі в одного учасника додатково розміщується у міжнародному інформаційному виданні з питань державних закупівель.
9. Відповідно до статті 10 Закону протягом трьох робочих днів з дня затвердження звіту про результати процедури закупівлі Замовник безоплатно оприлюднює звіт про результати проведення процедури закупівлі на веб-порталі.
Довідково:
Форма звіту за формою, затвердженою наказом Мінекономіки від 26.07.2010 № 922 у редакції наказу Мінекономрозвитку від 27.12.2011 №428.
Крім того, слід врахувати, що відповідно до частини п’ятої статті 39 Закону процедура закупівлі в одного учасника відміняється у разі, якщо замовником допущені порушення порядку публікації інформації про її застосування, та порушення, які вплинули на об’єктивність визначення переможця закупівлі.
Також, повідомляємо, що лист Мінекономрозвитку від 02.03.2012           № 3302-04/8096-07 відкликано, тому суб’єктам сфери державних закупівель під час здійснення закупівель вищевказаних товарів та послуг керуватися цим листом.

У січні 2011 року до Закону України «Про здійснення державних закупівель» були внесені наступні зміни:

1. Закон України «Про внесення змін до розділу XI«Прикінцеві положення» Закону України «Про здійснення державних закупівель» щодо безперервного забезпечення харчування особового складу Збройних Сил України, учнів (студентів) навчальних закладів та дітей»

Верховна Рада України постановляє:

1. Внести до розділу XI «Прикінцеві положення» Закону України «Про здійснення державних закупівель» (2289-17) (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., N 33, ст. 471) такі зміни:

після пункту 3 доповнити новим пунктом такого змісту:

«4. Дозволити у 2011 році:

1) замовникам для безперервного забезпечення харчування особового складу Збройних Сил України, а також учнів (студентів) навчальних закладів та дітей, харчування яких здійснюється за рахунок державних коштів, укладати договори про закупівлю послуг з харчування із суб’єктами господарювання - переможцями процедури закупівлі у2009-2010 роках в межах відповідних бюджетних призначень, із строком їх дії до 31 березня 2011 року;

2) Міністерству оборони України передавати зазначеним суб’єктам господарювання на безоплатній основі та на  умовах повернення у стані не гіршому, ніж на момент передачі, закріплене за ними рухоме та нерухоме майно, необхідне для організації харчування в стаціонарних та польових умовах, згідно з визначеним Міністерством оборони України переліком;

3) Міністерству оборони України з метою погашення заборгованості за надані у 2010 році послуги з харчування особового складу Збройних Сил України проводити розрахунки зафактично надані послуги згідно з укладеними договорами в межах відповідних бюджетних призначень».

У зв’язку з цим пункти 4 і 5 вважати відповідно пунктами 5 і 6.

2. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Закон опубліковано у газеті «Голос України» від 15.01.2011 №7.

2. Закон України «Про внесення змін до статті 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» щодо закупівель товарів та послуг у сфері природних монополій та суміжних ринків»

Верховна Рада України постановляє:

1. Внести до статті 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (2289-17) (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., N 33,      ст. 471, N 35-36, ст. 491, N 46, ст. 548) такі зміни:

1) частину третю доповнити абзацами восьмим - одинадцятим такого змісту:

«електрична енергія, її постачання, передача та розподіл;

природний і нафтовий газ та пp class=ослуги з його транспортування, розподілу та постачання;

теплова енергія, її постачання та транспортування;

послуги з централізованого опалення, водопостачання та водовідведення»;

2) у частині четвертій:

в абзаці третьому слова «природний і нафтовий газ та послуги з його транспортування, розподілу та постачання» виключити;

абзаци шостий і сьомий виключити;

в абзаці восьмому слова «централізоване постачання теплової енергії» виключити.

2. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

 

Закон опубліковано у газеті «Голос України» від 28.01.2011 №16 та газеті «Урядовий курєр» від 28.01.2011 №16.

«До уваги замовників торгів!

Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14.04.2011 №3303-25/4439-08:

 

Щодо можливості зміни сторони договору в укладених договорах - з управління на Департамент або нове управління, якщо наприкінці минулого та на початку поточного років управління міської ради провели торги та за їх результатами уклали з переможцями договори на закупівлю товарів, робіт чи послуг на 2011 рік

 

Відповідно до п.5 частини першої ст.1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (далі Закону) договір про закупівлю – це договір, який укладається між замовником і учасником за результатами процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари за державні кошти.

Згідно з ч.5 ст.40 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю продукції) переможця процедури закупівлі та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами, крім випадків зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків та узгодженого зменшення сторонами договору ціни договору про закупівлю.

 Укладання доspan style=говору chr /MsoNormalp class=/polor: black; mso-ansi-languspan style= age: EN-US; про закупівлю є результатом проведеної процедури закупівлі, і укладається саме замовником процедури закупівлі, що виключає можливість здійснення заміни сторони в договорі.

У випадку ліквідації замовника без права правоприємництва, заміна замовника фактично призведе до виникнення нових UKправовідносин між новим замовником та учасником стосовно закупівлі товарів, робіт та послуг, що в свою чергу вимагає попереднього проведення нової процедури закупівлі відповідно до частини першої статті 12 Закону, виходячи з вартісних меж, визначених в частині першій ст.2 Закону.

 Щодо прав комітету з конкурсних торгів під час ліквідації управління міської ради проводити розкриття пропозицій та укладати з переможцем торгів договір

 Комітет з конкурсних торгів здійснює вибір процедури закупівлі, проводить процедури закупівель, попередню кваліфікацію учасників, забезпечує рівні умови для всіх учасників, об’єктивний та чесний вибір переможця відповідно до частини 4 ст.11 Закону.

Відповідальність за вибір та застосування процедури закупівлі несуть виключно службові (посадові) особи замовника – члени комітету з конкурсних торгів персонально, згідно до частини 2 ст.12 Закону.

Рішення комітету з конкурсних торгів оформляються протоколом, який підписується усіма членами комітету, присутніми на засіданні комітету з конкурсних торгів, згідно ст.11 Закону.

 Щодо прав голови ліквідаційної комісії підписувати договори, укладені за результатами торгів

 Відповідно до ст.40 Закону договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом.

При цьому, уповноважена особа Замовника, яка має право на підписання договорів, може не входити до складу комітету з конкурсних торгів.»

 

Директор департаменту економічного

розвитку Запорізької міської ради                                                         Н.В.Новак

 

 

Інформація

щодо впровадження індустріальних парків (промислових зон)

у м.Запоріжжі.

З метою залучення інвестицій у розвиток м.Запоріжжя міська влада розширює напрямки пошуку потенційних інвесторів. На цей час існує  світовий досвід залучення інвестицій шляхом розроблення інвестиційних проектів з впровадження індустріально-промислових парків (промислових зон), у тому числі й в Україні.

У зв’язку з цим, звертаємось до суб’єктів господарювання (промислових, приватних, будівельних підприємств міста та підприємств малого та середнього бізнесу) з проханням надати інформацію про вільні площі та об’єкти нерухомості, на базі яких можливо реалізувати проект щодо створення індустріально-промислових парків (промислових зон).

Інформацію щодо наявності об’єктів нерухомості просимо надавати до головного економічного управління міської ради за адресою: м.Запоріжжя, пр.Леніна, 206 та за електронною адресою: ekonomik2007@mail.ru.

 

Тел.: для довідок 233-42-64.

Заздалегідь дякуємо за співпрацю.

 РОЗ’ЯСНЕННЯ Міністерства економіки України

щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель

З 30.07.2010 введений в дію Закон України «Про здійснення державних закупівель» (далі - Закон), який встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.

1. Цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень, а робіт - 300 тисяч гривень.

Згідно з частиною другою статті 2 Закону умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів можуть встановлюватися або змінюватися виключно цим Законом, крім випадків, передбачених цим Законом.

Окремими законами України визначаються особливості здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, визначені в частині четвертій статті 2 Закону.

Відповідно до частини п’ятої статті 2 Закону забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів, та або оплата замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.

Згідно з пунктом 5 розділу ХІ Прикінцевих положень Закону Кабінету Міністрів України у місячний термін з дня набрання чинності цим Законом розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проекти законів, які визначають особливості здійснення, закупівель за державні кошти товарів, робіт і послуг, зазначених в абзаці другому частини другої та частині четвертій статті 2 цього Закону.

До прийняття Верховною Радою України відповідних законів закупівля зазначених товарів, робіт і послуг здійснюється відповідно до цього Закону.

Закупівля товарів, робіт і послуг визначених частиною 4 статті 2 Закону (централізоване водопостачання та водовідведення; електрична енергія, її передача та розподіл; централізоване постачання теплової енергії; послуги з транспортування нафти і нафтопродуктів трубопроводами, інших речовин (в т.ч. газу) трубопровідним транспортом та інш.) може здійснюватися шляхом застосування однієї з процедур, передбачених статтею 12 Закону з дотриманням вимог Закону.

2. Відповідно до абзацу третього частини другої статті 11 Закону всі члени комітету з конкурсних торгів повинні пройти навчання спеціалістів у сфері здійснення державних закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Підвищення кваліфікації спеціалістів у сфері здійснення державних закупівель здійснюється не рідше одного разу кожні два роки у порspan style=p class=ядку, встановленому УповноважеMsoNormalним органом.

На сьогодні Мінекономіки опрацьовується проект наказу «Про організацію та затвердження порядку проходження навчання спеціалістів у сфері здійснення закупівель та підвищення кваліфікації», яким буде затверджено порядок проходження членами комітетів з конкурсних торгів навчання (підвищення кваліфікації) у сфері державних закупівель і встановлено вимоги до установ, що будуть проводити таке навчання, терміни та періодичність навчання, а також форму документа про проходження навчання (підвищення кваліфікації). Після державної реєстрації в Мін’юсті, зазначений наказ буде розміщено на власному веб-сайті Міністерства (www.me.gov.ua).

3. У попередні роки замовники – бюджетні організації мали змогу продовжити дію договору про закупівлю на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року на суму коштів не більш ніж 15% вартості, визначеної у договорі укладеному у попередньому році. У Законі ця норма відсутня.

Враховуючи необхідність безперебійного постачання продуктів харчування та медикаментів в заклади охорони здоров’я, освіти та соціального напрямку, розпочати процедури закупівлі зазначених товарів на наступний рік можливо у поточному році після затвердження тимчасових кошторисів шляхом застосування однієї з процедур, передбачених статтею 12 Закону з дотриманням вимог Закону.

Зважаючи, що процедури конкурсних торгів стали громіздкими та розтягнутими у часі, найбільш прийнятною є  процедура закупівлі в одного учасника.

При застосуванні цієї процедури замовник має посилатися на пункт 3 частини 2 статті 39 «виникнення термінової потреби в товарах, роботах чи послугах».

 

До уваги розпорядників державних коштів усіх рівнів!

З 30 липня 2010 года введено в дію Закон України «Про здійснення державних закупівель».  

  ________________________________________________________


МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
 НАКАЗ 28.07.2010 № 932  


Про визначення офіційного друкованого видання з питань державних закупівель, міжнародного інформаційного видання з питань державних закупівель та веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель
 

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 та пункту 4 розділу ХI "Прикінцеві положення" Закону України "Про здійснення державних закупівель" (далi – Закон)
НАКАЗУЮ:
1. Визначити офіційним друкованим виданням з питань державних закупівель інформаційний бюлетень "Вісник державних закупівель".
2. Державному госпрозрахунковому видавничо-полiграфiчному підприємству "Зовнiшторгвидав" здійснювати:
•  видання офіційного друкованого видання з питань державних закупiвель;
•  видання міжнародного інформаційного видання з питань державних закупівель;
•  наповнення веб-порталу Уповноваженого органу у сфері закупівель.
3. Визначити міжнародним інформаційним виданням з питань державних закупівель міжнародне друковане видання "Announcer of the public purchasing".
4. Визначити веб-порталом Уповноваженого органу у сфері закупівель офіційний загальнодержавний веб-портал "Державні закупівлі" за адресою вмережi Internet: http://www.tendеr.me.gov.ua
5. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Мінекономіки від 03.06.2009 № 535 "Про розміщення оголошень про державні закупівлі в міжнародному виданні".
6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Сухомлина О. А.

Міністр економіки України В.П.Цушко

____________________________________________________

Роз'яснення Мінекономіки
від 29.07.2010 № 3303-25/7445-07

РОЗ'ЯСНЕННЯ

 Мінекономіки на численні звернення щодо надання роз'яснення стосовно здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про здійснення державних закупівель" (далі – Закон) повідомляє.
  Щодо завершення процедур, розпочатих до набрання чинності Закону.
Відповідно до пункту 1 розділу XI Прикінцевих положень Закону цей Закон набирає чинності з дня його опублікування та вводиться в дію через 30 днів з дня його опублікування.
Зазначена норма визначає два правових механізми, а саме: набрання чинності Законом і введення його в дію.
Аналіз розділу свідчить, що режим набрання чинності Законом, визначений розділом XI Прикінцевих положень Закону, спрямований, перш за все, на забезпечення виконання Кабінетом Міністрів України та відповідними органами виконавчої влади заходів, необхідних для реалізації цього Закону, насамперед, у частині прийняття відповідних нормативно-правових актів на виконання вимог Закону.
Натомість, механізм введення в дію Закону встановлює конкретний термін, з якого буде запроваджений правовий режим здійснення державних закупівель, передбачений цим Законом.
Таким чином, здійснення державних закупівель у порядку, встановленим цим Законом, розпочинається з дня введення його в дію, а саме з 30.07.2010.
Разом з цим відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.
Ураховуючи, що така вказівка у вказаному Законі відсутня, тому його дія не поширюється на правовідносини суб'єктів сфери державних закупівель, які виникли до 30.07.2010.
У зв'язку з цим процедури закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, розпочаті до введення в дію Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до дня введення в дію цього Закону.
Також Мінекономіки, як уповноважений орган у сфері державних закупівель, звертає увагу всіх суб'єктів сфери державних закупівель, що відповідно до пункту 2 розділу XI Прикінцевих положень Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
Замовникам, які розпочали процедури закупівель за державні кошти з 30.07.2010 необхідно враховувати вимоги Закону.
  Щодо розроблення та затвердження форм, передбачених абзацом сьомим пункту 19 частини першої статті 8 Закону.
 До набрання чинності нормативно-правовими актами уповноваженого органу щодо затвердження форм, передбачених абзацом сьомим пункту 19 частини першої статті 8 Закону, замовники мають право використовувати при проведенні процедур закупівель зразки зазначених форм, що додаються.
При цьому документи, які розробляє замовник на підставі зазначених зразків, повинні повністю відповідати за змістом Закону.
Органи Державного казначейства (обслуговуючі банки), інформаційний бюлетень "Вісник державних закупівель" до набрання чинності нормативно-правовими актами уповноваженого органу щодо затвердження форм, передбачених абзацом сьомим пункту 19 частини першої статті 8 Закону, повинні приймати документи, розроблені замовниками відповідно до вимог, передбачених абзацами першим та другим цього розділу.
  Щодо визначення предмету закупівлі.
Визначення предмета закупівлі товарів, робіт і послуг до набрання чинності наказу Мінекономіки, який встановлює порядок визначення предмета закупівлі, здійснюється замовниками таким чином:
1. Визначення предмета закупівлі товарів і послуг
Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 23 і 30 частини першої статті 1 Закону та на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97 за показником п'ятого знака (класифікаційне угруповання "категорія") із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками шостого і дев'ятого знаків Класифікатора (класифікаційні угруповання "підкатегорія" і "тип"), а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається на основі Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000.
Під час здійснення закупівлі послуг з виконання науково-технічних робіт предмет закупівлі визначається на основі Державного класифікатора видів науково-технічної діяльності ДК 015-97 за показником четвертого знака (класифікаційне угруповання "вид") із зазначенням у дужках конкретної назви науково-технічної роботи.
У разі здійснення закупівлі послуг з виконання науково-технічних робіт за різними темами, які належать до одного виду науково-технічних робіт згідно з Класифікатором ДК 015-97, для їх замовлення замовник оголошує процедуру закупівлі та визначає різні теми науково-технічних робіт як окремі лоти.
У разі, якщо при здійсненні замовником закупівлі товарів передбачається також закупівля послуги (послуг), пов'язаних з поставкою товару (зокрема, послуги з транспортування, установки, монтажу, наладки, інсталяції програмного забезпечення, навчання персоналу тощо), предметом закупівлі в такому разі є товари, за умови, що вартість такої послуги (таких послуг) не перевищує вартості самих товарів.
При визначенні предмета закупівлі слід враховувати, що відповідно до пункту 23 частини першої статті 1 Закону закупівлею послуг вважається будь-яка закупівля (крім товарів і робіт).
2. Визначення предмета закупівлі робіт
Визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником відповідно до пункту 26 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, а також Відомчих будівельних норм ВБН Г.1-218-182:2006 "Класифікація робіт з ремонтів автомобільних доріг загального користування".
  Щодо оскарження процедур закупівлі.
Уповноваженим на розгляд скарг з питань державних закупівель органом оскарження відповідно до підпункту 19 частини першої статті 1 та частини третьої статті 8 Закону є Антимонопольний комітет України. Порядок оскарження процедур державних закупівель визначено статтею 18 Закону.
З урахуванням зазначеного Міністерство економіки України доводить до відома замовників, учасників процедур закупівлі, скаржників, органів Державного казначейства України, обслуговуючих банків, що у зв`язку з цим, Мінекономіки з 30.07.2010 не має правових підстав здійснювати розгляд скарг, поданих учасниками до моменту укладення договору про закупівлю.
Додатки: Зразки форм передбачених абзацом сьомим пункту 19 частини першої статті 8 Закону, на 97 арк.

Заступник Міністра економіки України В.О. Марухно

 

Звертаємо увагу розпорядників державних коштів усіх рівнів!

Затверджено постанову Кабінету Міністрів України від 27.01.2010 №51 щодо внесення змін до Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти.
Суттєвими є зміни у пункті 6 Положення, де абзац третій викладено в такій редакції:
«Закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється у вітчизняних виробників або їх представників, дилерів, дистриб'юторів, а у разі, коли товари, роботи і послуги не виробляються (не виконуються, не надаються) на території України, – у виробників товарів, виконавців робіт і надавачів послуг – нерезидентів або їх представників, дилерів, дистриб'юторів.»
Також, на сайті Міністерства економіки України в розділі державні закупівлі (навчання) зазначено перелік навчальних закладів та навчальних центрів, яким затверджено Мінекономіки навчальні програми з питань підготовки спеціалістів у сфері здійснення державних закупівель та підвищення їх кваліфікації.

НАУКОВО-НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР «АРС – ЛТД»
Запрошує членів тендерного комітету пройти курс навчання (підвищення кваліфікації)
з питань підготовки спеціалістів у сфері здійснення державних закупівель.

На виконання п.18 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 року №921 (зі змінами), наказу Міністерства економіки України від 09.12.2008 року №546 «Про затвердження Методичних рекомендацій до навчальних програм з питань підготовки спеціалістів у сфері здійснення закупівель та підвищення їх кваліфікації (зі змінами)» голова, заступник голови та секретар тендерного комітету повинні пройти навчання (підвищення кваліфікації) у сфері здійснення державних закупівель.
Навчання та підвищення кваліфікації з питань підготовки спеціалістів у сфері здійснення державних закупівель проводиться за навчальними програмами, затвердженими Міністерством економіки України (лист №3307-25/342 від 30.09.2009 року).
-   навчання (5 днів – 40 академічних годин) становить 1500,00 грн. для одного слухача курсів;
-   підвищення кваліфікації (2 дні – 16 академічних годин) становить 900,00 грн. для одного слухача курсів.
У вартість курсів включене забезпечення слухачів збірником нормативно-правових актів, надання індивідуальних консультацій, забезпечення канцтоварами, кава-брейк, сертифікат відповідного зразка.
Бажаючим необхідно зареєструватись: заповнити та надіслати заявки на участь за наведеною нижче формою по тел./факс або електронною поштою:
(044) 483-86-60, 499-50-89, (068) 703-86-25; e-mail: mail@ars-ltd.com.ua

Календар проведення курсів:

Місце проведення

Дата проведення
Навчання Підвищення кваліфікації
Київ 25.01-29.01.10р. 01.02-05.02.10р. 08.02-12.02.10р. 15.02-19.02.10р. 22.02-26.02.10р. 28.01-29.01.10р.            11.02-12.02.10р.25.02-26.02.10р. 
Харків 25.01-29.01.10р.  
Донецьк 25.01-29.01.10р.  
Луганськ 01.02-05.02.10р.  
Суми 08.02-12.02.10р.  
Запоріжжя 15.02-19.02.10р.  
Севастополь 15.02-19.02.10р.  
Ровно 22.02-26.02.10р.  
Луцьк 25.01-29.01.10р.  
Ялта 01.02-05.02.10р.  

Після проходження курсів слухачі отримують сертифікат відповідного зразка.    

ЗАЯВА
на проходження навчання (підвищення кваліфікації)

Повна назва установи, організації, підприємства:

 

Код ЄДРПОУ:

 

Поштова адреса:

 

Тел./факс (з кодом міста):

 

email (у разі наявності):

 

Прізвище, ім ' я по батькові та посади слухачів курсів:

 

Заявки приймаються за тел./факс або електронною поштою: (044) 483-86-60, 499-50-89; (068) 703-86-25; e-mail:  mail@ars-ltd.com.ua

До уваги підприємств, організацій, установ, розпорядників державних коштів усіх рівнів!

З 12.12.2009 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», якою внесені зміни до законодавства з питань державних закупівель.
Зазначеною постановою передбачаються зміни у Положенні про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 №921 (зі змінами), зокрема:
- надається визначення поняття змови учасників процедури закупівлі під час здійснення державних закупівель;
- заборонено здійснювати закупівлі у офіційних представників (дилерів, агентів, дистриб'юторів тощо);
- замовник має право розпочати процедуру закупівлі до затвердження відповідних кошторисів (планів використання бюджетних коштів) у разі встановлення в тендерній документації (запиті щодо цінових пропозицій) при проведенні торгів та/або у договорі про закупівлю умов щодо виникнення бюджетних зобов'язань за договором у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань;
- учасник повинен документально підтвердити статус вітчизняного виробника, документальне підтвердження може надаватися місцевими органами виконавчої влади ;
- запроваджується електронний реєстр державних закупівель, який оприлюднюється на власному веб-сайті або за його відсутності – на веб-сайті головного розпорядника державних коштів, підприємств, установ та організацій вищого рівня;
- зменшено строки проведення процедур закупівель;
- встановлено можливість здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за значно спрощеною процедурою, а саме:
У разі відміни торгів замовником, крім випадку відміни при відхиленні всіх тендерних пропозицій до акцепту тендерної пропозиції відповідно до пункту 61 Положення, визнання торгів такими, що не відбулися, або виникнення нагальної потреби у2. Державному госпрозрахунковому видавничо-полiграфiчному підприємству font-family: Times New Romanfont-family: Times New Roman здійсненні закупівлі у зв'язку з особливими економічними чи соціальними обставинами, яких замовник не міг передбачити, він має правbr /22.02-26.02.10р./span/spanbr /о застосувати процедуру запиту цінових пропозицій для будь-яких закупівель, при цьому вартісні обмеження не застосовуються;
- відтепер для закупівлі товарів і послуг, вартість яких перевищує 200,0 тис.грн., можна застосовувати процедуру редукціону, яка проводиться двома етапами;
- внесені суттєві зміни в процедуру запиту цінових пропозицій;
- заборонено зміну істотних умов договорів про закупівлю. Відтепер і стотні у мови договору про закупівлю не повинн і змінюватися п ісля підписання оговору до повного виконання зобов'язань сторонами.

Звертаємо увагу розпорядників державних коштів усіх рівнів!

Державним комітетом статистики України затверджено наказ від 19.11.2009 №433 «Про затвердження Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження №1-торги (тендери) (квартальна) «Звіт про проведення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти».


Яндекс.Метрика  
Шановні відвідувачі і користувачі сайту,
ми будемо вдячні, якщо Ви не забудете зробити посилання на нашу адресу www.meria.zp.ua
при використанні матеріалів сайту.

© 2007
Разработка сайта Smart Internet